У п’яти поєдинках, які «Карпати» провели в нинішньому сезоні, на поле у складі «зелено-білих» виходило 22 гравці. Але тільки один з них, сербський центральний захисник Іван Мілошевіч, відіграв усі матчі від дзвінка до дзвінка.

− Іване, ти єдиний у команді, хто за 16 днів провів на полі 450 хвилин ігрового часу...
− Хочете дізнатися, чи я не втомився? Ні, фізично почуваюся просто відмінно. Якщо чесно, я ще ніколи себе функціонально не почував так добре, як в цьому сезоні.

− А психологічної втоми немає: все ж грати через кожних два − три дні важко не лише фізично, а й морально?
− Грати значно легше і приємніше, ніж тренуватися (сміється − Авт.). А коли серйозно, то ніякої втоми − ні фізичної, ні психологічної − поки не відчуваю. Та й рано ще їй з’являтися − сезон щойно почався.

− «Карпати» чередують ігри в чемпіонаті з поєдинками Ліги Європи. Різницю між ними відчуваєш?
− Залежить з якого боку дивитися на це питання. У Лізі Європи є більш високий психологічний тиск, бо присутня велика відповідальність за результат. Тут одна помилка може обійтися дуже дорого. А в іграх чемпіонату країни цього немає. Ні, звичайно, ми також і в ньому у кожному матчі намагаємося досягати максимального результату, але тут багато ігор. Тим більше, що чемпіонат лише розпочався і вся боротьба ще попереду.

− Тим не менше у матчі проти запорізького «Металурга» було помітно, що команда трохи нервувала.
− Десь ви праві. Ми дуже хотіли виграти. Адже в двох іграх на виїзді взяли лише одне очко. А тут перший домашній поєдинок на своєму полі. Тому хотіли зробити подарунок своїм вболівальникам до свята відкриття чемпіонату у Львові. Добре, що вдалося це зробити. Та й суперників не можна відпускати далеко вперед.

− Ти згадав про вболівальників. Чи не надто мало їх прийшло як на «Рейк’явік», так і на «Металург»?
− Я здивований. Навіть не знаю, чим це можна пояснити. Особливо мене здивувала мала кількість глядачів на грі Ліги Європи. Адже подібних матчів, наскільки мені відомо, у Львові не було понад десять років.

− В Ісландії «Карпати» в обороні зіграли «на сухо», а вдома пропустили аж два м’ячі.
− Це лише підтверджує, що «Рейк’явік» не такий простий суперник, як багатьом здалося після першого матчу. До речі, у першому таймі в Ісландії нам також гра давалася важко. І лише серія гольових атак на початку другої половини заспокоїла суперника. А щодо голів у Львові, то 3:0 у гостях і 2:0 по ходу зустрічі вдома нас трохи розслабили. Це має стати для нас хорошим уроком на майбутнє. У Лізі Європи, як ми переконалися на власній шкірі, до кожного суперника необхідно ставитися з великою шаною і не втрачати концентрацію від першої до останньої секунди матчу.

− Наступна гра проти «Зестафоні»...
− Так, усі наші думки пов`язані з черговим матчем Ліги Європи. Суперник непростий, але ми налаштовуємося на те, щоб пройти далі. Сподіваюся, що львівських вболівальників у четвер прийде на стадіон якомога більше і вони нам допоможуть зробити результат, який дозволить більш-менш спокійно їхати на матч-відповідь у Грузію.