Поява в стартовому складі ФК «Арсенал» у грі з «Волинню» 24-річного воротаря Сергія Погорєлого стало сюрпризом для експертів і уболівальників. Але для самого футболіста рішення тренерів «канонірів» про те, що він зіграє з «Волинню», несподіваним не було.

- Після гри з львівськими «Карпатами» тренер воротарів Тарас Гребенюк дав зрозуміти мені, що в грі з «Волинню» я таки отримаю свій шанс, - почав розмову з кореспондентом офіційного сайту «Арсеналу» Сергій Погорілий. - Я тренувався і чекав, що коли-то тренери довірять мені «пост № 1».

- Воротар - непроста амплуа, чому взагалі ви вирішили стати у ворота? Адже саме помилки воротаря найбільш видні і пам'ятні уболівальникам...
- Зараз навіть і не пам'ятаю, коли ж тренери поставили мене у ворота. У юному віці ми готувалися до турніру, а всі наші воротарі захворіли. Тренер запитав, хто ж стане у ворота і мій товариш жартома підняв мою руку. Вийшло так, нібито я попросився стати у ворота. Я був найнижчим в команді до самого випуску. Але потім бабуся мого друга порадила мені їсти морквину - і я почав рости.

- Після матчу з «Волинню» емоцій, напевно, було чимало. Заснути після такої гри було складно?
- Багато аналізував матч після його закінчення, але прийшов до думки, що потрібно під час матчу грати, а не потім вже повертатися в гру. Заснути було складно, але до ранку вдалося.

- Який момент останнього матчу з «Волинню» запам'ятався найбільше?
- Коли в кінцівці гри Младен Бартуловіч і Йонуц Мазілу могли принести нам перемогу.

- Конкуренція на вашій позиції в «Арсеналі» очевидна. Чого тільки коштує понад 300 ігор Віталія Реви у вищій лізі, та й Андрій Комарицький показує непогану форму, в свій час і в «Зорі» і в «Сталі» він був першим номером ...
- Здорова конкуренція народжує прогрес. Дуже приємно працювати з такими людьми, про яких ви запитуєте - мені як молодому воротареві є чому повчиться.

- З Віталієм Ревою після матчів обмінюєтеся враженнями?
- Постійно. Він людина, чия думка для мене дуже важливо. І після гри з «Волинню» він давав мені поради...